Новини

У проекті бюджету на наступний рік свої апетити на фінансування апаратів та управлінських структур органів влади чиновники стримали. Проте розуміємо, що цей проект бюджету ще мають ухвалити у Верховній Раді. Витрати на держапарат традиційно залишаються предметом політичного торгу при прийнятті бюджету у ВР, тому слід очікувати, що до розгляду у другому читанні ці видатки збільшаться. Про витрати на Адміністрацію президента, на депутатів будемо говорити з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» – політологом, кандидатом політичних наук Олексієм Якубіним:

«Ми маємо дуже уважно придивлятися до того, як зменшують витрати і де збільшують. Тобто якщо ми подивимось уважно щодо зменшення, то ми побачимо, що там заплановане збільшення на частину інших органів, наприклад, на Генеральну прокуратуру, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ. На значні відсотки. Тобто ми просто маємо розуміти, що відбувається певний перерозподіл. А з іншого боку, справді, невелике зменшення, наприклад, на Адміністрацію президента або на Державне управління справами буде робити вигляд, що, ось, бачите, ми зменшуємо витрати на бюрократичний апарат.

Але насправді нас не має це обманювати. Якщо ми уважно придивимося до нашого бюджету, то, в принципі, можна погодитися з опозицією, яка його зараз критикує. Наприклад, Бойко каже, що це бюджет силовиків і бюрократів, тобто частини чиновників. Якщо ми подивимося, то так насправді воно і є. Тому що бюджет – це своєрідний аналіз крові. Він нам показує, які є ключові пріоритети в країні. І за великим рахунком ми бачимо, що соціальні видатки зменшуються, але зростають видатки, і приховані видатки в тому числі на бюрократію.

Чому перерозподіляються видатки саме так – це пов’язано з тим, що у нас, в принципі, зараз бюджет розглядається урядом скоріш як перерозподіл ресурсів між різними владними групами, а не як своєрідний контракт між населенням і владою. Є такий концепт, створений міжнародними фінансовими інституціями, називається «Захоплена держава». Тобто суть його в тому, що частина політиків, які приходять до влади, розглядають бюджет як свою власність. Не як суспільні фінанси. Тобто вони вважають, що бюджет має в першу чергу йти на те, щоб покрити видатки або збитки різних фінансово-промислових груп, які стоять за цими політиками. Власне кажучи, ми це спостерігаємо в нашому бюджеті».