Новини

14 мільярдів гривень торік українці викинули на фальшиві ліки. Це препарати, ефективність яких не доведена офіційно, але при цьому їх активно рекламують і пропонують в аптеках. З гостею студії «Доброго ранку, Країно!» Іриною Сисоєнко – заступницею голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я, представницею фракції «Самопомочі», будемо говорити про ситуацію з фуфломіцинами в Україні:

«Перш за все я хочу сказати, що в Україні так побудована роздрібна мережа продажу лікарських засобів, що українці купують те, що вигідно продати. Зараз поданий в парламент законопроект, який спрямований на те, щоб врегулювати якраз ринок продажу лікарських засобів. В першу чергу ми всі бачимо величезну кількість аптечних мереж. Можливо, це добре. Але добре для кого? Добре для тих, хто відкриває аптечні пункти, маючи на меті заробити і одержати прибутки. Ми маємо розуміти, якщо б це було невигідно фінансово, то відповідно бізнес не вкладав би кошти в аптечні заклади. Те, що сьогодні, як гриби після дощу, постійно збільшується кількість аптечних закладів, які відкриваються на перших поверхах, це свідчить про те, що сьогодні аптека перетворилася на супермаркет по продажу лікарських засобів, і власники мереж аптек зацікавлені в тому, щоб споживач купив не те, що йому потрібно, можливо, більш ефективне і більш дешеве, а те, що вигідно продати, те, що має торговельну додаткову привабливість, фінансову складову.

В першу чергу Україна є тією державою, де тільки в ній аптечна діяльність є комерційною і бізнес-привабливою. В європейських державах аптечний заклад – і в Україні також прописано в законі – аптечний заклад є закладом охорони здоров’я. Тобто мається на увазі, що там всі дії відповідно направлені на користь пацієнта, а не на користь власника бізнесу. В європейських країнах ми маємо бачити, що аптека належить власнику, власником є фармацевт, іноді аптечні заклади передаються з покоління в покоління, і аптечні заклади направлені на те, щоб задовольнити інтереси споживача. Тобто в них немає в одних руках, як у нас в Україні, 200-300 торговельних точок, в одних руках може бути не більше ніж 3-4 аптечні заклади, і вони зацікавлені саме в споживачі, в пацієнті.

В Україні аптечні заклади працюють за принципом супермаркету. Покласти на полиці те, що вигідно продати фінансово. І більш того, для того, щоб бути на полицях аптечного закладу виробники лікарських засобів мають ще сплатити додатково так звані маркетингові угоди. І іноді додаткова вартість за знаходження в аптечному закладі складає до 50% вартості ліків. Таким чином – перше – споживач купує набагато дорожчі лікарські засоби в Україні, ніж це є в європейських державах. І друге – споживач купує не те, що йому потрібно, а те, що потрібно власнику аптеки, щоб було продано».