Новини
Валентин Гладких: «Політики і політичні сили дуже часто сприймають свої передвиборчі програми і обіцянки винятково як елемент політичної агітації»
Один з видів підкупу виборців – продуктові набори. Вони є порушенням законодавства, але кандидати часто нехтують цим. Про майбутні політичні перегони та про те, якими обіцянками будуть купувати виборців політики під час наступних виборів, говоритимемо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Валентином Гладких – політичним експертом:
«Між тим, що ми вважаємо, і тим, що вважають підкупом або злочином КПК або взагалі законодавство, це є різні речі. Така технологія – продуктові набори – працювала, працює і буде працювати. Знайдуть інші варіанти, як це робити. Давайте не будемо забувати, що кандидат може наймати агітаторів і, відповідно, платити їм зарплату. Це не заборонено. Тут є все-таки нюанси. Треба розуміти, що є різні технології та способи, які будуть вигадувати для того, щоб уникати правового врегулювання.
Як представник громадської організації «Слово і діло», яка якраз займається тим, що фіксує обіцянки політиків і відстежує, як політики їх виконують, то неодноразово я стикався з тим, коли депутати телефонують і кажуть: а чого ви мені зафіксували таку обіцянку, коли я цього не обіцяв? Ні, ця обіцянка зафіксована у вашій передвиборчій програмі, яка розміщена на сайті ЦВК. А віг говорить: ви що, не розумієте, що я цю програму писав для ЦВК, бо це передбачено чинним законодавством? Тобто у нас. На превеликий жаль, і окремі політики, і політичні сили дуже часто сприймають свої передвиборчі програми і обіцянки винятково як елемент політичної агітації. Вони не вважають, що їхні обіцянки і програми це є дороговказ для дальшої політичної діяльності.
На мою думку, взагалі основним чинником, який буде визначати успішність або неуспішність кандидатів в президенти України, в першу чергу буде наявність в Україні величезної кількості громадян, які називаються «проти всіх». Тобто це ті люди, або які не хочуть йти на вибори, або ті, хто наразі не визначився або не хоче йти на вибори, бо не бачить своїх кандидатів. Крім ядерного електорату. У кожного політика є свій ядерний електорат. Ці рейтинги, які зараз публікують, це рейтинги більше ядерного електорату. Тому основна боротьба буде за ці 40 відсотків людей, які не хочуть голосувати. Та сама Тимошенко, яка не спромоглася вирішити цю проблему в 2010 році, я думаю, що висновки зробили і на сьогоднішній день вони вже не хочуть працювати лише з ядерним електоратом. Вони вже йдуть працюють із цими «проти всіх».
Якщо ми подивимося на Порошенка, він намагається загравати з більш патріотичним сегментом. Це питання мови, релігії, армії. Він намагається працювати з національно свідомим електоратом. Хоча це не означає, що це різні електорати. Один і той самий електорат. Просто для когось технологія блок-чейн важливіша, ніж автокефалія».

