Новини

У жовтні наступного року повинні відбутися вибори до Верховної Ради, та відповіді на запитання, за якими правилами обиратимуть новий парламент, немає і досі. Виборчий кодекс, який скасовує мажоритарку і запроваджує відкриті партійні списки, вже скоро рік як пройшов тільки перше читання. І наразі невідомо, чи буде він ухвалений остаточно  і яких змін зазнає. З гостею студії «Доброго ранку, Країно!» Мариною Ставнійчук – членом Венеційської комісії у 2009-2013 роках, говоритимемо про зміну виборчої системи в Україні:   що політичної волі на зміну правил для майбутніх парламентських виборів немає. Немає такої волі в парламенту, немає такої волі в президента. Попри те, що політично, піарно зі всіх практично фракцій ВР України, від президента лунають заклики до того, що виборчу систему треба змінити. Я, наприклад, належу до тих людей в політиці, які говорять і роблять те, що обіцяють. Практично всі фракції, які йшли до парламенту, обіцяли змінити змішану систему, де є мажоритарна складова, на пропорційну. Президент про це говорив. Це було в першій коаліційній угоді, коли ще коаліція формально існували в парламенті, і, очевидно, через те і говорять. Обіцяли виборцям, мусять про це говорити. І кожен повинен в парламенті демонструвати бажання виконати обіцянки.   Але ситуація складається таким чином, що політично сьогодні багатьом політичним силам невигідно. Я думаю, що про всі фракції в парламенті можна говорити, що вони значною мірою розраховують на мажоритарну складову в майбутньому парламенті з тим, щоб отримати більшу кількість мандатів. Якщо буде пропорційна система регіональних списків, як це планується у виборчому кодексі, то звичайно, що мажоритарної складової взагалі не буде. Але якщо це будуть регіональні списки, виборці будуть знати своїх депутатів. І депутати будуть наближені до виборця десь приблизно так само, як і за мажоритарною складовою. Тут немає нічого поганого, що втратиться цей зв’язок між виборцем і його депутатом.   Нам треба переходити до європейської демократії, де народні депутати України не вирішують питання матеріальної допомоги тим чи іншим людям, побудови дитячих площадок, побудови парків, лобіювання тих чи інших інтересів. За європейською демократією депутати парламенту формують політику. Безпосередньо вони мають зв’язок з виборцями. Розуміють проблеми того регіону, звідки вони обрані. Розуміють проблеми загалом в країні і з огляду на це формують законодавство. А у нас звичайно звикли так, що мажоритарний депутат – людина, яка значною мірою зачасту вирішує дуже багато питань місцевого значення. З огляду на те, в якому зубожінні сьогодні знаходиться народ, то звичайно, що нічого поганого, коли депутати переймаються дорогами, дитячими садками і т.п. Це все важливо і правильно. Але тут треба розуміти, що в державі треба вибудовувати політичну систему. Зміст політичної системи правильно організований полягає в тому, що народні депутати формують політику, а не вирішують місцеві справи. Пропорційна система правильно структурує парламент».