Новини
Валентин Наливайченко: «Україна має заявити: нам сто років»
Сьогодні, 22 січня, у День Соборності України, у студії «Доброго ранку, Країно!» Валентин Наливайченко – політик, громадський діяч, лідер руху «Справедливість», колишній голова Служби безпеки України.
Коли у вас особисто відбулося розуміння значимості цієї дати і цього дня? Чому сто років тому не вдалося втримати цю державність, і потім лише в 90-х роках ми отримали незалежність?
«Тоді, коли всім нам стало відомо і про історію Михайла Грушевського. У нас-то Хортиця – козацький край, нам з дитинства було відомо, де я провів це дитинство, що таке козацька держава, козацькі церкви. Але єдине розуміння, коли 22 січня 1918 року дійсно була проголошена незалежна, самостійна Україна, коли у 1929 році був Акт злуки, тобто соборність в нашому сучасному розумінні, все це повернулося звичайно пізніше, коли я вчився в Київському університеті.
Ви знаєте, тоді доступ до документів був через бібліотеку Вернадського. І давайте сьогодні її згадаємо і підтримаємо. Це один із символів соборності і державності нашої держави. І нарешті уряд хай би подивився зранку вашу телепередачу і профінансував опалення в цій бібліотеці, або профінансував оновлення комп’ютерів, бо їх останній раз 10 років тому оновлювали. Свято - це дуже добре, але символи наших знань, нашої соборності сьогодні тут, в нашій Україні.
Коли я працював в МЗС і перший раз поїхав консулом України в Гельсінкі, бачив документи перших українських посольств. Вони створювалися саме у 1918 році, одразу після проголошення державності, самостійності і незалежності. Треба віддати належне, що українські дипломати вже у 1918 році в Гельсінкі працювали, по-перше, українською, а по-друге, фінською мовами. І дипломатичні ноти, які розіслали всі українські посольства від тоді Центральної Ради, від Української Народної Республіки, були конкретним міжнародно-правовим актом про проголошення державності.
Тому сьогодні ви як журналісти правильно говорите людям з самого ранку, що сьогодні є сторіччя проголошення самостійності і державності нашої держави. І це свято, на мій погляд, мало б підтримку мати і президента, і прем’єр-міністра, і уряду, і парламенту. В 1919 році на наступний день після Акту злуки був зібраний Трудовий конгрес, тобто парламент. По ідеї, сьогодні мають бути урочистості. Де? В будинку Центральної Ради – в Будинку вчителя. Друге – сьогодні, як всі інші маленькі європейські країни, наприклад, країни Балтії, Україна так само має заявити: нам сто років. Нам сто років як державі, нам сто років як дипломатичній службі,нам сто років як громадянському інституту, нам сто років як власне державності, яка була створена для українському народу і українським народом».

