Новини

Як перевіряється якість продуктів на шляху від виробництва до кошика покупця та чи можна отримати компенсацію за протерміновані продукти? Про це розповість гість студії «Доброго ранку, Країно!» Максим Гончар – голова правління громадської організації «Всеукраїнська асоціація з питань захисту прав споживачів». Що слід робити у випадках, коли люди знаходять в харчових продуктах щось непридатне для споживання?

«Це не поодинокі випадки. Ми так само стикаємося з такими. Я думаю, що кожна кожен громадянин України хоча б один раз за життя або кілька разів це бачив. До нас зверталися останнього разу, коли знайшли в булочці «Малятко» щось схоже на мишачий хвостик. Ми здали це на гістологію, і це дійсно був виявлений щурячий або мишачий хвіст. Треба звертатися до Держпродспоживслужби. Обов’язково має бути товарний чек. Має бути заява написана, де ці всі факти описані. І реакції на сьогоднішній день ще не було.

За наявності фіскального чеку ви маєте повернути цей товар. В більшості випадків торговельна мережа або просто супермаркет для того, щоб не робити розголосу, вам повернуть ці гроші. Але сподіватися на відшкодування якоїсь моральної шкоди або шкоди, яка могла настати через вживання зіпсованого продукту, в Україні майже неможливо. Наша асоціація кожного місяця відбирає одну-дві групи товарів, це має робити Держспоживслужба, але це робимо ми, перевіряємо в державних акредитованих лабораторіях і бачимо, що зачасту все, що написано на маркуванні, не відповідає дійсності. І таким чином, якщо ми, наприклад, перевіряємо на мікробіологію і знаходимо кишкову паличку, наприклад, в сметані або в йогурті, треба довести, що вона булана виробництві. Бо виробник скаже, що на етапі транспортування, логістики, зберігання або реалізації. Або якщо цей продукт вже був у вас в холодильнику більше ніж два дні відкритий, які у вас санітарні норми вдома? Тобто це довести майже неможливо.

Гасло Держпродспоживслужби – від лану до столу, і голова цієї служби неоднократно це повторює. Але ця реформа була недолугою. Взяли об’єднали в одну структуру майже дев’ять структур. В тому числі і СЕС, і захист прав споживачів. Але чим вони дійсно займаються – це аграрними питаннями. Лобіюють інтереси тих людей, тих бізнес-інституцій, котрі їх поставили».