Новини

Кілька останніх місяців Україна потерпає від сильних злив. Причому з потоком води не може справитися інфраструктура ані у селах, ані у великих містах. А там, де злива, там збитки. Сьогодні поговоримо про це з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Тарасом Панчієм – начальником Управління контролю за благоустроєм КМДА.

Скільки Києву коштували наслідки зливи?

Зараз важно оцінити саме збитки, тому що прибирання відбувалося комунальними службами. Але, наприклад, якщо взяти окремо вулицю Антоновича, яка була капітально відремонтована буквально за один день, то було витрачено 660 тис. грн. Якраз в цьому і полягає відповідальність міської влади, що вона максимально швидко після негоди готова прибрати місто і відновити рух тією чи іншою вулицею.

Чернігів запросив 58 млн. грн. з держбюджету, оскільки місцева влада вважає, що зливу можна кваліфікувати як надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Київ також розраховує на гроші з держбюджету?

На даний момент Київ не розраховує на гроші з державного бюджету. Навіть ті 660 тис. грн. ляжуть на ту підрядну організацію, яка прокладала тепломережу до житлового комплексу. Вона неякісно виконала роботи, і силами комунального підприємства було відновлено рух, але рахунок виставиться цій підрядній організації. На даний момент Київ не потребує якихось додаткових коштів із державного бюджету саме на усунення наслідків після цієї стихії.

Винне все-таки небо, що багато дощу ллє, чи все-таки це неправильно перекладені тепломережі, неправильно покладений асфальт, неправильно вкручені люки?

Звичайно, що певні складові вини кожного є. В тому числі не можна казати, що немає проблем з ливоприймачами. Ми зараз якраз хочемо комплексно підійти до цієї проблеми. Безпосередньо цими проблемами займалися. Є балансоутримувач зливоприймачів, і вони повинні утримувати свої балансові мережі в належному санітарному стані. Але дійсно бачив зараз, стихія до цього спонукала, щоб комплексно підійти до вирішення цієї проблеми. І якщо взяти балансоутримувачів, в більшості випадків це Автодор. Також частину зливоприймачів мають на балансі і «Плесо», і Зеленбуд, і керуючі компанії на приватній основі. Не було загальної системи. Зараз якраз хочуть створити цей підрозділ, який би контролював, і як мінімум ми б мали діагностику всієї зливоприймальної системи, і ми б розуміли, скільки потрібно коштів виділяти, де потрібно вжити заходів.

Коли буде створено цю систему?

Зараз якраз йде дослідження всієї зливо приймальної системи міста Києва. Місто знає, скільки їх. Воно має аналіз безпосередньо, але ми хочемо зараз якраз комплексно підійти до цієї системи. Тому що більшість системи було побудовано в 60-70 роки. Звичайно, що зрозуміло, що вона не завжди якісно обслуговувалася.