Новини

Ними підкріплюють молитву, над ними загадують бажання і вірять, що вони оберігають здоров’я. Все це про свічки. Чому їх наділяють такими властивостями, яке основне завдання церковної свічки, будемо говорити з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Олегом Мельничуком – священиком.

«Церковна свічка це є символ Христа, і, як і вогонь, який власне дає світло в любій темній кімнаті, так і Христос дає світло для цієї темряви, в якій перебуває людство. Інший символ – це свічка як сама людина, і коли ми молимося за ту чи іншу людину чи за себе, ми ставимо свічку. Тобто ми беремо свічку як символ людини і запалюємо як символ молитви, і тоді вогонь як молитва підноситься до Бога. Дуже важливо, щоб віруюча людина вибудовувала свої релігійні почуття навколо свічки. Бо християнство це не релігія свічкоцентрична, а христоцентрична. Тому в кожному символічному дійстві, яке вчиняє людина, потрібно бачити Христа, потрібно бачити Бога, а не свічку як матеріальний і магічний предмет.

Насправді не свічка як перше джерело енергії в цьому сенсі. Дуже важливо мати правильне знання, щоб формувати релігійний світогляд людини. Звичайно, багато людей, які користуються силою диявольською, силою зла, використовують свічки для певних ритуалів. Це було і в язичницькі часи, і сьогодні це є. Але для віруючого християнина, який знає історію походження свічки, що і в древньому єрусалимському храмі свічка займала центральне місце і в перших сторіччях християнства, де був особливий символізм для свічки, як Христос прийшов в світ, так і свічку заносили в приміщення церкви в катакомби в перші століття християнства. І після цього вже в літургійному смислі свічка мала невід’ємну частину певного такого сакраментального змісту під час богослужіння. Але ж свічка не є перша необхідна атрибуція для звершення богослужіння. Центр богослужіння є не свічка, а сам Христос, причастя».