Новини

За даними останніх опитувань українці не підтримують більшість реформ та великих урядових ініціатив. Про це говоритимемо з гостем студії «Добро ранку, Країно!» Олексієм Голобуцьким – політологом.

Реформи слабкі, і тому їх не підтримують, чи уряд розуміє, що підтримка населення настільки низька, що не заморочується серйозними реформами?

Судячи з реакції населення на владу за чотири роки, все ж таки якісь реформи відбуваються, реформи викликають негативне відношення. Є така достатньо банальна фраза, що всі реформи непопулярні. Хоча є, звичайно, реформи, наприклад, реформа армії, вона стосується достатньо обмеженого кола людей, і психологічно люди відчувають якийсь захист, тому вони її підтримують.

З точки зору практичної реалізації яка реформа була вдалою, на вашу думку?

Судячи з того, що у нас зараз прямий ефір і не захоплена, не окупована територія, все ж таки якась реформа армії відбулася. Розумієте. Тут є величезна різниця між відчуттям населення і експертів, міжнародних експертів в першу чергу. Більшість людей сприймають настільки негативно ті реформи, які відбулися в фінансовій сфері, Національний банк які повів. Взагалі, все, що пов’язано з цим, вкрай негативно сприймається більшістю населення. Але міжнародні експерти кажуть,що таких реформ, які відбулися в фінансовій сфері, у нас не було 25 років і це все одно буде позитивно через рік-два-три. Більш того, в нас збільшилася мінімальна зарплата, збільшуються пенсії. Люди не відчувають, велика частина людей сприймає це як так і повинно бути. І очікування, що люди будуть сприймати реформи на ура – це неможливо. Бальцерович зробив реформи, це теж банальний факт, це пройшло більше 20 років. Його до сих пір ненавидять в Польщі.

В принципі наше населення готове сприймати реформи, які розраховані на довгострокові періоди?

Ні, звичайно, не готове. В бідній країні, але в електоральній демократії, яка в нас є, дуже важко проводити реформи. Тому щ люди бачать приклади сусідів – поляків, грузинів, через рік-два люди будуть бачити приклад Яценюка, який з 20-30 відсотків підтримки має один відсоток. І це не сприяє бажанню політиків брати на себе відповідальність за серйозні реформи. Тому реформи у нас відбуваються, перше, тому що є бажання політичної еліти щось змінити під тиском навіть не українських громадян, а західних держав. І це бажання зараз, м’яко кажучи, зменшується. Чим ближче до виборів, тим бажання проводити реформи менше і менше. І я думаю, що той період – 2014-1017 роки – це був унікальний період. І знову ж таки, міжнародні експерти кажуть, що те, що ми зробили, Україна не робила протягом 25 років.

Майже рік тому президент Порошенко наголошував про неймовірні досягнення, нарахувавши 144 завершених реформи, а насправді 144 вимоги для безвізового режиму. Тобто у влади краще виходить робити реформи під тиском міжнародних донорів?

Звичайно. Тому що немає запиту населення на реформи. Подивіться нинішню соціологію, яка показує, хто буде у наступному парламенті. Тобто всі ті люди, які позиціонувалися останнім часом як реформатори, скажімо так, люди, які розповідають не про те, як знизити тарифи, а які чесно кажуть населенню, що жити в таких умовах, які в нас були, просто неможливо, в нас ніхто цього не каже. В нас всі політики йдуть з гаслами «Ми обіцяємо, ми знизимо це, за це ви не будете платити, земля стане товаром…» і все інше.

Безвіз може стати козирем Порошенка на найближчих виборах?

Зрозуміло, що більшість українців безвіз ніяк не торкнеться. Він торкнеться активної меншості. Важко зараз оцінити, наскільки вони готові проголосувати за Порошенка саме за безвіз, але один з пунктів, які, можливо, допоможуть нинішньому президенту переобратися на другий тур, це, звичайно, буде в тому числі і безвіз. Наскільки це буде вагомо, покажуть тільки результати виборів.