facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Галина Третьякова: «В нас падіння доходів після того, як людина виходить на пенсію, більше 60%»

19.06.2018

З 1 липня збільшиться розмір мінімальної пенсії. Для когось пенсія зросте на 1 гривню, а для когось на 61. І загалом мінімальна пенсія складе 1373 гривні, в залежності від категорії пенсіонерів. Про це будемо говорити з гостею «Доброго ранку, Країно!» Галиною Третьяковою – керівником Інституту громадянських свобод:

«У нас заплановано в бюджеті тричі на рік підвищення мінімальної пенсії. Мінімальна пенсія дорівнює у нас прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб. 1373 гривні було з 1 грудня 2017 року, і ця цифра підтверджена з 1 січня і діє відповідно. А ось з 1 липня буде 1435 грн., а з 1 грудня буде ще одне підвищення і тоді 1497 грн. Європейська і наша практика така, що вартість їжі і всього зростає. Заробітні плати зазвичай в європейській спільноті ідуть поряд з інфляційними процесами. Навіть є такі законодавства, коли заробітна плата в цілому не тільки як у нас прожитковий мінімум, але вся заробітна плата має роботодавцем індексуватися на рівень інфляції.

Але в деяких європейських країнах немає такого поняття, як прожитковий мінімум. Що таке прожитковий мінімум? ООН має межу абсолютної бідності. Причому так званий паритет купівельної спроможності в різних країнах різний, і він не завжди пов'язаний із доларом. Що таке паритет купівельної спроможності? Його дуже часто економісти міряють як індекс «биг-мака». Скільки коштує бутерброд, де є котлета і хліб. Це дуже такий приблизний метод оцінки. Скільки він коштує в Австрії, Австралії, Америці, Україні? І беруть вартість цього бутерброду, порівнюють і вважають, що витрати на їжу десь мають бути наближені до цього бутерброду.

В європейській практиці пенсія має заміщувати трудовий дохід. А якщо ми кажемо про заміщення трудового доходу, то ми маємо відсоток такого заміщення. Ми можемо подивитися і на сайтах міжнародних організацій, Європа заміщує першим солідарним рівнем від 10 до 40% того трудового статку, який є. Але для того, щоб замістити трудовий статок в більшому розмірі, наприклад, до 60% на старості, а 60 – це цифра, яку сприймає людина як нормальне зниження після переходу з трудового доходу на пенсію, домогосподарством компенсується. А якщо ми отримаємо менший, у нас в середньому коефіцієнт заміщення з жовтня по сьогодні складав від 34 до 40%. Таким чином, у нас падіння доходів після того, як людина виходить на пенсію, більше 60%. І це сприймається як катастрофа.

Крім того, у нас не дуже досконалий механізм розподілення того маленького бюджету, який є. Бо в першу чергу ми обслуговуємо зовнішній борг і це найбільша величина. Але інша величина у нас йде на пенсійне забезпечення. 139 млрд. додатково до того, що ми збираємо ЄСВ, а це означає, що більше, ніж 300 млрд. грн. ми витрачаємо на утримання пенсіонерів. Якщо згадати, що у нас розмір зведеного бюджету не сягає навіть одного трильйону, то у нас більше ніж 30% витрат йде на утримання пенсіонерів. Це велика цифра. Ми біля 150 млрд. витрачаємо на охорону здоров’я. Десь така сума приблизна йде у нас на освіту. Таким чином, пенсіонери у нас отримують суму з державного бюджету, яка у відсотках достатньо велика».