Новини

Українців вже близько року лякають підвищенням тарифів на газ, ціни на обслуговування прибудинкової території вже зросли, також експерти очікують, що найближчим часом зміняться ціни на холодне водопостачання. За даними публічного аудиту, витрати українця на житлово-комунальні послуги складають 40% від його доходів. Гостя студії «Доброго ранку, Країно!» Марія Яковлєва – член колегії Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, експерт по енергетиці та газу.

Скажіть, коли буде та ринкова ціна, після якої не буде більше підвищення?

Ринкова ціна з’явиться тоді, коли з’явиться сам ринок. А для того, щоб з’явився ринок, нам потрібні інструменти такого ринку. В першу чергу це демонополізація, бо за наявності таких великих монополій на будь-яких енергетичних ринках ринку не буде. А наші монополії сягають близько 80%. Друге – це біржі. Це вільні біржі, і є така назва, це європейська назва – клірінгова система. Це система, яка гарантує споживачу постачання, а постачальнику гарантує оплату. Це система взаємних гарантій.

Які з комунальних послуг у нас дійсно монополізовані і як позбутися тих монополій, щоб був ринок, про який ви казали?

У нас всі комунальні послуги монополізовані. Газ – це НАК «Нафтогаз», електроенергія – це компанія ДТЕК, і переважна більшість теплової енергії – це так само компанія ДТЕК. Прибудинкова територія – можемо сказати, що це поки що місцева монополія, тому що саме комунальні підприємства, до яких відійшло утримання цих прибудинкових територій, на сьогоднішній день є монополістами. Тобто насправді ринок електроенергетики та комунальних послуг практично на сто відсотків монополізований. Для того, щоб відбулася демонополізація, реальна, про що говорив наш президент ще в 2015 році, потрібні відповідні зміни в антимонопольне законодавство. На сьогоднішній день ВР навіть не обговорює. Всі кричать про демонополізацію, але ті, хто має на це певну владу і механізми, навіть не починали це розглядати.

Існують якісь розрахунки, коли люди масово просто не зможуть платити за комунальні послуги, які їм надають монополісти? Тобто чи існує прорахунок того, коли держава розуміє, що може початися колапс?

Вже колапс. 60% субсидіантів для будь-якої країни це вже колапс. 71 млрд. фонд субсидій на 2018 рік. 81 млрд. загальний дефіцит державного бюджету. Це саме говорить, що це і є колапс. Я думаю, що нашій владі треба послухати народ. Він дуже мудрий і розуміє, що якщо приймаються такі рішення і вони помилкові, то треба мати мужність їх виправити. Давайте розвіємо два міфи. Перший міф – це про вимоги МВФ. Другий міф – це про підвищення ціни на газ, що воно обов’язкове. Стосовно вимоги МВФ я вважаю, що це таке злочинне зловживання інформацією публічною. Тому що журналістам треба коректно її перевіряти.

Що є складовою ціни на газ? У нас є 177-а постанова про спеціальні обов’язки. У нас є компанія «Укргазвидобування», на яку покладені ці спеціальні обов’язки, і вона виключно, одна компанія видобуває газ для потреб населення. І, до речі, вона покриває всі потреби населення на газ. Вона отримує 4800 грн. без ПДВ за газ при загальній ціні у нас 7000 грн. Це разом з транспортуванням. Без транспортування це 6000 грн. з ПДВ. Без ПДВ це 5000 грн. Тобто 200 грн. отримує посередник НАК «Нафтогаз» в ціні 4800 грн. Собівартість українського газу 1700 грн. Решта це прибуток. Компанія має 1855 рентабельності. 2017 рік показав, що коли затвердили компанії інвестиційну програму в 30 млрд. грн. на рік, вона змогла подужати тільки 9 млрд. грн. Навіщо встановлювати такі високі тарифи? Компанії не потрібно просто стільки грошей. Вона здатна при значно менших коштах продовжувати збільшувати власний видобуток і розвиватися. Питання до держави: навіщо ми встановили такі високі тарифи? Якщо ми його знизимо на 1500 грн., абсолютно спокійно компанія отримує 100% рентабельність. У нас сьогодні жодний приватний незалежний видобувник такої рентабельності не має.