facebook.com
instagram.com
youtube.com

Новини

Ілля Сагайдак: «Ми взяли за приклад світову практику прикрашати депресивні спальні райони»

12.06.2018

Що таке мурали і як вони з'явилися в Україні, хто контролює стріт-арт і як визначити, що мурал не спаплюжить архітектурне обличчя міста, будемо розбиратися з гостями студії «Доброго ранку, Країно!» Іллєю Сагайдаком – депутатом Київської міської ради та ініціатором багатьох арт-проектів, та Євгенією Моляр – мистецтвознавцем.

Ілля Сагайдак: Насправді ідея з’явилась у нас, я і Гео Лерос заснували проект в 2012 році. Було таке жваве обговорення про те, що може зробити наші особливо спальні райони менш депресивними, і взагалі, як впливає мистецтво і культура на молодь особливо. Ми взяли за приклад світові практики, коли депресивні райони спальні прикрашали. Мистецтво переходить на стіни.

Чи запитують в мешканців будинку, що саме вони хочуть бачити на стіні?

Так, ви праві, що мистецтво суб’єктивне, і дійсно, коли ми зайдемо в галерею сучасного мистецтва, я думаю, що взагалі 99 відсотків людей не зрозуміють, що там зображено. Але звичайно з мешканцями спілкуємося. Звичайно, що є люди, яким щось може не подобатись, але я вважаю, що завжди час розсудить. Тому що проходить якийсь період, і якась бабуся каже: краще б мені під’їзд поремонтували. Але я хочу важливу річ зазначити, що жоден мурал не був зроблений за кошти міські або державні. В нашому проекті жодної копійки з бюджету не було витрачено. Ми завжди залучали безпосередньо спонсорів. Тема муралів дискусійна. Але як приклад, мені здається, важливо підводити підсумки. Тому що коли ми починали, це для багатьох була думка, що це може бути не дуже класно для міста і щось там може не сподобатись. Мені здається, коли наше місто стало нанесеним на світову карту сучасного мистецтва і туризму і коли ми бачимо, що сьогодні проводяться екскурсії по муралам піші, вело-, бас-, то це одна із сторін реклами Києва. Такі видання, як «Гардіан», «Економіст», сьогодні говорять про Київ. Дуже багато світових видань почали говорити про Київ, про Україну. Я вважаю, що це одна із культурних складових. Це згадка Києва в світових ЗМІ.

Якщо це стає мистецтвом і стає картиною, а люди захочуть зробити утеплення або реконструкцію будинку, то що робити тоді мешканцям?

Євгенія Моляр: А коли жарко, то має охолодити кондиціонер, але вже на стіні цього будинку знаходиться панський подарунок, який не можна чіпати. Якраз недавно був такий випадок власне з проектом «Арт юнайтед аст», коли мешканцям подарували мурал, а один із мешканців вирішив поставити кондиціонер. Почалося таке цькування, такий булінг цього мешканця, який тепер має рахуватися з цим подарунком. Це обмеження прав мешканців, і тільки хтось один вирішує, що саме цей будинок чомусь він не класний без муралу, а з муралом буде класний. І потім кажуть, нехай художник тут висловиться. Тут надзвичайно багато маніпулювань, і в першу чергу важливо говорити про те, що проблема цього сучасного монументального декоративного мистецтва лежить в двох площинах. Перша це етична, а по-друге, естетична. Естетичну теж дуже цікаво розглядати. А важлива етична сторона цього питання, чому публічний простір використовується чиновниками економічних еліт для самоствердження і напрацювання певного соціального капіталу і створення політичної або комерційної реклами.