Новини

6 червня в Україні відзначається День журналіста. В нас час професія журналіста стає неабияк небезпечною. Про це говоримо з гостями студії «Доброго ранку, Країно!». І перша гостя Олеся Яхно – журналіст, кандидат політичних наук.

Ви потрапили у «список 47-ми», який був опублікований у виданні «Страна.ua», це список людей, яких мали ліквідувати російські спецслужби. Ви відчули, що це ніби досягнення, що це визнання професійних якостей?

По-перше, я хочу всіх привітати з Днем журналіста. Я бажаю інформації різносторонньої, різнопланової і об’єктивної. Що до визнання, хто є кращим, а хто є гіршим, я це так не сприймаю взагалі в такому контексті, якісь там ознаки професійної якості чи непрофесійної якості. І взагалі сам список я не маю права коментувати. І я ніколи не даю оцінку своїм колегам.

Були погрози?

Так, мені дуже багато пише людей. Інша річ, що ми не можемо відрізнити, де є реально ризик, а де є просто багато неадекватних людей.

Ви не починаєте тремтіти від кожного такого повідомлення?

Якщо ми живемо в таких реаліях, коли здійснюються теракти, йде війна, то це природно, що люди, які знаходяться в публічній площині, інформаційній площині, тим більше я ніколи не приховувала, що я бувала і на російських ефірах, тому ми, звичайно, повинні всі усвідомлювати, що це є ризикова сфера.

Яка у вас мотивація їздити на російські ток-шоу?

Я рідко зараз там буваю. Останній раз я була дуже давно. Я вважаю, що та мотивація в кожного різна. Я про це давала дуже багато інтерв’ю. Мотивації було дуже багато. Тим більше, що вона змінювалася. Тому що 2014-2015 роки і 2016-2017 роки – це зовсім різні історії. Якщо в 2014-2015 році було дуже важливо сформувати адекватну точку зору загалом, а не лише якщо ми кажемо про Україну, а там про пострадянський простір, тоді Білорусь і Казахстан відчували свої ризики. Потім це змінювалося. А потім було важливо подивитись, які експерти є від Європи є реальними чи нереальними.

Друга гостя Надія Бурдей – журналістка. Вона проводила розслідування проти заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря. На її знімальну групу напали. Чеботаря відправили у відставку:

Випадок з Чеботарем був дуже показовим. Це сталося в 2015 році. Ми розповіли про маєток його родини, і на нас напав зять заступника міністра тодішнього. Він душив мого оператора, у нас викрали техніку. Вони напали з групою осіб. Ви сказали, що його відсторонили. Ні, тоді була заява, що після систематичних цькувань ЗМІ він самостійно пішов у відставку. Його навіть не звільнили після того, що його родина побила журналістів. Це був доволі резонансний випадок. Тоді дуже багато депутатів говорили про це. Через це готували звільнення Авакова у ВР України. Але Чеботар пішов за власною ініціативою.

Потім було відкрите кримінальне провадження через напад на нашу знімальну групу і грабіж – друга стаття. Тому що у нас була викрадена техніка. Але розслідування триває три роки. І дуже показовий той випадок, що декілька місяців тому нашу справу закрили. Питання в тому, що сторона захисту принесла до суду постанову про закриття нашої справи півроку тому. Виявилося, що ця постанова була підробна. Вони відкрили ще одне кримінальне провадження за фактом підробки постанови про закриття нашої справи. Поки йшло наше розслідування, ми окремо розглядали в залі суду нашу справу і окремо готували розслідування щодо підробки постанови про розкриття нашої справи. І декілька місяців тому, коли ми вже мали судові дебати і мали виступати, захист Поліщука зятя колишнього заступника міністра приніс постанову, і слідчий, який раніше казав, що він не підписував постанову про закриття, прийшов і змінив свої показання в суді. Він сказав: так, я підписував постанову про закриття. У нас вже опустилися руки, і ми думали, що все програли. Але до нас звернулися юристи, які допомагають нам. Вони ведуть цю справу.