Новини

Окремі експерти кажуть, що треба підвищувати ціни на газ, уряд каже, що ціни мали підвищуватися з 1 червня, але підвищення відклали. Чому? Тому що в уряді популісти, чи тому, що вони дуже люблять громадян України? Чи розуміє уряд, що якщо піти на вимоги МВФ, то доведеться піднімати ціни на все на 6070%? Цю тему обговорюємо з гостем студії «Доброго ранку, Країно!» Олександром Харченком – генеральним директором Центру досліджень енергетики:

Я багато розмовляю з журналістами і не тільки, і всім дуже подобається ця фраза – підвищити тарифи. МВФ не вимагає нічого підвищити. МВФ каже вам: хлопці, дуже проста річ, у вас в Україні завжди енергетика була дуже корупційною і, на жаль, шматок ще залишився. Дуже просто, коли є дві ціни на газ, одна ринкова в країні – для компаній, заводів, підприємств. Там є дійсно ринок, і вони купляють газ, де хочуть. Хочуть – в Нідерландах, хочуть – добувають і поставляють на свої підприємства, таких теж вистачає. Але вони мають вільний доступ до газу, де б він, той газ не з’явився. А з іншого боку, є ми з вами і так звані теплокомуненерго, які нам забезпечують тепло взимку і теоретично місцями гарячу воду, бо не по всіх містах України є гаряча вода. Є міста, де по п’ять років немає гарячої води. Ми з вами доступу до ринку газу не маємо. Ми маємо жорстке регулювання з боку Кабміну.

Але що відбувається насправді? Кабмін ввів певну ціну на газ, і вона є нижча за ринкову. Далі є у нас такі компанії – облгази в країні, і кожному з нас ця компанія облгаз постачає газ. І є така цепочка – державний «Нафтогаз» купує газ для населення десь не важливо, за яку ціну насправді, постачає до облгазу, і він нам з вами. Але проблема в тому, що облгаз отримує це за ціною як для нас з вами, а частину списує і продає зовсім не для нас з вами. І за оцінками того ж самого МВФ і Світового банку сума цієї різниці десь 500 млн. дол. на рік, які йдуть в кишеню пану Фірташу, який зараз під домашнім арештом у Відні, але, власне, не дуже сумує.

На жаль, багато років нас годують ніби дешевим газом. Ми все одно за нього сплачуємо. Ми сплачуємо через інші механізми. Через ціну реального товару на ринку. Все одно сплачуємо реальну ціну за газ. Питання тільки в тому, як зробити так, щоб ті, хто можуть сплатити, дійсно сплатили, а ті, хто не може сплатити, дійсно отримали реальну допомогу, бажано живими грошима. Тому що зараз же в нас теж фантастична ситуація. Я думаю, ви теж бачите: здаю квартиру в центрі Києва, субсидія оформлена. Це об’ява, яка впряму називається: я вкрав України гроші на субсидії і ще заробляю на тому, що здаю свою квартиру. Я кажу про тих, хто достатньо заробляє, щоб сплатити чесну ціну за газ і які не хочуть цього робити. Це українська ментальність, давайте визнаємо. Ми хочемо, щоб було без корупції, чесно, по правилах, як в Німеччині, але якщо щось трапилося, то куме хай повирішує».